Новини

Новини • 04.09.2017
Джерела Святої Гори Афон: стародавня історія та сучасне диво в Лаврі Афанасія Афонського

На Святій Горі у Великій лаврі знаходиться джерело Афанасія Афонського, яке з'явилося чудесним чином.

Одного разу в обителі стався голод, так що всі ченці, крім настоятеля, покинули її. Тоді і старець Афанасій вирішив піти. Йдучи по дорозі він побачив Жінку в блакитному одязі. Він здивувався, що Жінка перебуває на Святій Горі й хотів запитати Її, як Вона тут опинилася. Але Вона першою запитала, куди йде старець. Святий Афанасій розповів Їй про біду, яка сталася в їх обителі. Вона відповіла: «І цього-то ти злякався? Чи у дусі чернецтва заради шматка хліба залишати обитель?». Старець запитав, Хто ж Вона. «Я Та, імені Якої ти присвячуєш свою обитель. Я Матір Господа Твого», - відповіла Богородиця.

Однак мудрий старець, знаючи, що й біси іноді можуть приходити під виглядом святих, ангелів, Спасителя або Богородиці попросив підтвердження Її словам. Божа Матір вказала на камінь, попросивши вдарити по ньому жезлом. У цю ж мить з нього забило джерело.

Богородиця також сказала, що з цих пір Вона стає Економіссою монастиря. Тому з того часу у Великій лаврі немає посади економа, лише підеконом.

Це джерело існує й сьогодні. Паломники відзначають, що вода з нього злегка солодка на смак. Джерело Афанасія Великого є символом заступництва, допомоги Богородиці Святій Горі й монахам, які тут живуть.

Також святогорці кажуть, що навіть у посуху вода в джерелі не убуває. Так що в будь-який час та пору року можна набрати з нього води.

Паломники беруть з собою камінці від джерела. Їх поміщають у посудину з водою, бо кажуть, що вони благодатно впливають на воду.

В одному з православних блогів протоієрей Костянтин Пархоменко розповідає про один дивний випадок з камінчиком з афонського джерела, що стався в його родині. Коли він ще був семінаристом, афонський чернець подарував йому такий камінчик, який він потім відвіз бабусі з дідусем. У той час, наприкінці 80-х - початку 90-х років ХХ століття, багато людей «заряджали» воду, ставлячи банки біля телевізора, під передачі екстрасенсів. Онук-семінарист неодноразово говорив їм, що не можна так робити, проте всі вмовляння залишалися безуспішними. Тоді він подарував їм камінь, «з умовою, щоб вживали або освячену воду (з каменем св. Афанасія), або «заряджену». Подумали, подумали мої старі й стали пити освячену».

Дідусь не був віруючою людиною, ставився до цього скептично, однак через деякий час, він сказав, що вода з камінчиком була особливою. Тоді він почав цікавитися історією афонського джерела, записував розповідь онука в зошит.

Пізніше камінчик був втрачений - його випадково викинули хтось із гостей, коли мили графін. Дідусь дуже засмутився і безуспішно шукав святиню на грядках, куди вилили воду.

Незабаром дідусь помер. На смертному ложі він вперше за все життя сповідався.

Отець Костянтин побував на Святій Горі і привіз камінчик від джерела, згадуючи цю цікаву історію, що сталася колись у його родині й спонукала його діда задуматися над своїм життям і питанням віри, і померти, попередньо сповідавшись.

За матеріалами з відкритих джерел.